Дім «Слово»
Спочатку було «Слово» — будинок у Харкові. Сто років тому його побудували для українських письменників у формі української літери «С» і назвали на честь професії мешканців — з української «Слово» перекладається як «Word». У «Слові» жили або регулярно бували видатні літератори та митці: Іван Багряний, Микола Хвильовий, Павло Тичина, Лесь Курбас, Володимир Сосюра, Наталя Ужвій, Микола Бажан, Остап Вишня, Наталя Забіла, Валер'ян Підмогильний та багато інших.
Це була ціла плеяда талантів, головними ідеалами яких стали свобода, потяг до прекрасного, любов до Батьківщини. Однак радянські владі такі цінності не були близькі. Як виявилося, ідея зібрати в одному місці видатних українських творців мала ще один сенс — так за ними легше було слідкувати. І так їх легше було знайти.
Вже на початку 1930-х за мешканцями «Слова» почали приїжджати на чорних чекістських машинах. Поети й прозаїки, винні лиш у тому, що були вільними творцями, зникали один за одним. Вже скоро замість «Слова» будинок отримав інші назви: Крематорій або ж ДПЗ — «Дом предварительного заключения».
Всього у «Слові» було 66 квартир. Репресували жителів 40 із них. Розстріляли 33 особи. Ще двоє померли на засланні. Микола Хвильовий зчинив життя самогубством. Загалом лише в часи сталінського терору репресували близько 30 тис. українських інтелігентів. Плеяда талановитих українських творців, знищених російським тоталітаризмом, отримала назву «Розстріляне відродження».
У березні 2022-го росіяни знову вдарили по «Слову» — цього разу артилерією. Методи змінюються, але суть залишається незмінною: Росія так само продовжує нищити українську культуру.