Кам’янець-Подільська фортеця
Перша письмова згадка про цю фортецю відноситься до 1374, однак насправді перші фортифікації тут з'явилися, ймовірно, ще у XI ст. Після цього замок пережив аж 14 періодів, коли різні володарі його активно будували й перебудовували. А близького до нинішнього вигляду замок набув у середині XVI ст.
Зараз споруда оточена високими мурами й має 11 мурованих башт, кожна з яких унікальна й має власну історію. Наприклад, Папська вежа була зведена за гроші, які у 1515 році надав Пап Римський Юлій II. При цьому з трьох боків твердиню оточують скельні урвища та річка Смотрич. А для ще більшого зміцнення обороноздатності за старим кам'яним замком збудували ще один — з земляними валами та ровами, які краще спрацьовують проти артилерії.
Кам'янець-Подільська фортеця неодноразово виконувала свою профільну функцію, але за всі ці століття взяти її змогли лише двічі — монголо-татарами та османами. А чи не найкраща про могутність замку каже напівлегендарна історія про похід турків на Кам'янець-Подільський у 1621 році. Тоді турецький султан Осман II прийшов сюди з величезним військом, але був настільки вражений видом фортеці, що спитав: «Хто ж побудував такий дивовижний замок?» Слуга, вражений не менше султана, нібито відповів:«Мабуть, сам Аллах!» Тоді Осман II сказав: «Що ж, хай Аллах і завойовує його!» — і відвів війська.
Вже минув той час, коли фортеця була неприступною та закритою. Зараз зайти в неї може будь-який турист, а сам комплекс внесений до Списку світової спадщини ЮНЕСКО і входить до 7 чудес України.
VARIÁT
VARIÁT є новим експериментальним проектом українського мультимедійного митця Дмитра Федоренка. Через дисонансну поезію шуму, корозивний синтез та народні пісні, VARIÁT створює звуковий світ суворої міської психоделії, викликаючи теми примітивізму та містицизму в нестабільних течіях сучасної цифрової ери. Заснований у 2020 році як провокативний арт проєкт, VARIÁT ґрунтується на ідеях трансгресії, відродження та визволення, наслідком дослідження художніх меж та нових глибин естетичної свободи.
Дмитро Федоренко – мультидисциплінарний митець, один із ранніх і найактивніших піонерів української експериментальної електронної музичної сцени, відповідальний за велику кількість експериментальних музичних проектів, фестивалів та художніх заходів у своїй країні. Протягом понад 20 років створює електронну музику та звукове мистецтво під ім'ям Kotra. Дмитро також є частиною експериментального науково-фантастичного гурту Cluster Lizard, створеного разом із Zavoloka.
Дмитро Федоренко також є засновником та продюсером свого лейблу Kvitnu, співзасновником музичних лейблів Prostir та I Shall Sing Until My Land Is Free.
Паралельно із музикою Дмитро розширює свої експерименти у сферах відео, фотографії та абстрактного живопису. Ці живописи та фото використовувалися як обкладинки альбомів музики Дмитра, а також для численних релізів інших митців.
Крім музики та візуальних робіт, у минулому Дмитро також був куратором численних міжнародних музичних та арт проектів, організовував концерти та фестивалі Kvitnu Fest та Detali Zvuku, читав лекції та майстер-класи.