Музей Сковороди
У 1972 році в селі Сковородинівка Харківської області відкрився Національний літературно-меморіальний музей Сковороди. Григорій Сковорода — це видатний український філософ та літератор. Якщо на цих словах ви уявили собі похмурого сивобородого мудреця за столом, то ні. Сковорода прожив досить бурхливе життя, за яке встиг побувати професійним музикантом, закупником вин для імператорського двору, вчителем. А у певний момент життя вирішив, що сидіти на одному місці йому нудно, тож відправився мандрувати. Пішки. Протягом 25 років. Проте це точно не виглядало похмурою ходою безхатька. Сковороду знали й цінували, у нього було безліч знайомих по всій Україні, які радо приймали філософа у себе, а в народі його називали мандрівною академією.
Музей цього мислителя знаходиться саме у Сковородинівці не дарма. Тут жили його друзі, у яких Сковорода перебував у останні моменти життя. Причому ці моменти були такими ж незвичайними, як і весь земний шлях філософа. Після гарного застілля друг знайшов Сковороду у саду, де той копав довгу й вузьку яму. 71-річний Григорій пояснив: «Пора, друже, закінчити мандрівку!» Після цього пішов у дім, перевдягся в новий одяг, ліг і помер. На хресті над його могилою, на прохання самого Сковороди, було написано: «Світ ловив мене, та не впіймав…»
Тож на честь цієї надзвичайно цікавої особистості з 1972-го саме тут був музей, в колекції якого було кілька тисяч експонатів. Напередодні 2022-го там якраз закінчилася реставрація в рамках підготовки до трьохсотріччя філософа.
Однак 6 травня 2022 року в музей влучила російська ракета. Вогонь охопив усі приміщення й фактично знищив як саму будівлю XVIII ст., так і безліч цінних експонатів. А по всьому світу розійшлися кадри статуї Григорія Сковороди, яка дивом вціліла й стояла посеред руїн приміщення.
При цьому Міноборони РФ відзвітувало про цей авіаудар, нібито влучання прийшлося не в музей, а у військовий пункт управління. І хай там не було ніякої армійської цілі, та давно очевидно, що бити по музеях, бібліотеках, закладах освіта — це теж задача Росії. Адже насправді вони хочуть знищити не українські війська, а всю українську культуру та саму ідею України.
Zavoloka
Катерина Заволока – сценічне ім’я Zavoloka – українська композиторка, саунд-артистка та візуальна мисткиня, що наразі живе в Берліні. Її твори поєднують традиційні та синтезовані елементи.
Zavoloka регулярно виступає по всьому світу та її музика представлена в різних концертних залах, клубах, музеях сучасного мистецтва, театрах, open-air, музичних фестивалях. Її діяльність охоплює виконання аудіовізуальних виступів наживо та участь в кросжанрових мистецьких проєктах, спільне керування експериментальними музичними лейблами Prostir, його саблейблу присвяченого українському опору I Shall Sing Until My Land Is Free та лейбл Kvitnu (що був закритий в 2020), арт-проєкт Cluster Lizard разом з Дмитром Федоренком (Kotra, Variát), а також графічний дизайн, різноманітних художні та візуальні робоботи.
У 2005 році Zavoloka була нагороджена премією Prix Ars Electronica за альбом “Plavyna” як Honorary Mention в Digital Music & Sound Art. У 2019 році альбом “Promeni” був номінований як Найкращий альбом 2019 премією Aprize. У 2020 році, альбом “Ornament” був відзначений як Найкращий альбом 2020 на кількох музичних виданнях. У 2022–2023 році, альбом “Amulet” був відзначений як Найкращий альбом 2022 на різних музичних виданнях.
